"Невже вечірні школи все ще є"? - не раз запитували мене знайомі, дізнавшись, що я працюю в одній з них. Так, звичайно, хоча людина "не в темі" швидше за все бачила їх хіба що в старих радянських фільмах на зразок "Весни на Зарічній вулиці" та може чули від бабусь.

Проте, в Україні вечірні школи як і раніше є, і в них здобувають освіту близько 40 ТИСЯЧ чоловік. А ось інформації про ці заклади - катастрофічно мало. Виправляємо.

Трохи історії.

Вечірні школи, спочатку - школи робочої молоді - виникли ще в епоху непу. СРСР тоді зіткнувся з важкою спадщиною царської Росії : більше сорока відсотків населення, особливо жінки, були неписьменні і не могли скласти двічі два. Тому в 1923 році був оголошений лікнеп, "ліквідація неписьменності", і з'явилися школи робочої молоді, де освіту можна було здобувати майже без відриву від виробництва.

Кому потрібні вечірні школи?

Поговоримо спочатку про те, для кого вони існують. Усіх учнів можна розділити приблизно на три рівні групи:

1) Складні підлітки, яких буквально вигнали з денних шкіл і направили вчитися у вечірні. Сюди відноситься також досить широкий розряд учнів, які "не знайшли" себе в звичайному класі, - не склалися стосунки з окремими учителями або з шкільним режимом в цілому, тому довелося шукати альтернативу.

2) Школярі з матеріально неблагополучних сімей. Вони вже з малку вимушені працювати, тому не мають можливості нормально вчитися. Для них вечірня школа - єдина можливість поєднати навчання і роботу. Саме вони колись складали головну цільову аудиторію вечірніх шкіл. 

3) Є у вечірній школі і ті, хто здобував неповну середню освіту давно : десять, а то і двадцять років тому. З якихось причин вони не закінчили навчання у той час, а тепер вимушені повертатися в школу за документом, що дає доступ до вищої освіти. Для таких учнів у вечірній школі існує екстернат: здача впродовж семестру усіх шкільних іспитів і отримання атестата за рік.

Не стільки освіта, скільки просвіта.

Учні, що потрапили у вечірню школу, часто запитують: навіщо їм знання, які не можна застосувати на практиці, відірвані від реалій їх життя? З цих питань вчителі проводять дискусії на чутливі для школярів теми. Обговорення в даному випадку спрямоване на те, щоб дати самим школярам висловитися, спробувати почути один одного і не припускає досягнення "правильних" висновків.

Таку ж мету мають перегляд з учнями фільмів або читання уривків з художньої літератури по темі уроку. Фільми і література викликають емоційний відгук, дають можливість розкріпачитися і, відштовхуючись від художніх образів, поговорити про те, що хвилює тут і зараз.

Робота у вечірній школі показує, що навіть один учень в класі, у якого знову повернувся інтерес до життя, коштує того, щоб продовжувати працювати.

А що ж відбувається з вечірніми школами зараз?

Зараз в Україні налічується близько двохсот вечірніх шкіл, в яких навчається близько сорока тисяч чоловік. Проте за роки незалежності вечірні школи лише об'єднували і укрупнювали, оскільки більшість з них втратила левову частку учнів, і, таким чином, можна було "раціоналізувати" їх роботу. Їм не надавали окремих приміщень (безліч таких шкіл розташовуються на перших поверхах житлових будинків і адміністративних будівель або ділять приміщення з денними школами), не розробляли спеціальні плани.

Вечірні школи часто залишаються непоміченими, невидимими. Але не помічають адже в першу чергу не самі школи, а їх учнів з особливими потребами. Так, вечірні школи забезпечували навчання для глухих і таких, що недочувають, іноді туди вимушені переводитися діти з особливостями інтелектуального розвитку і серйозними емоційними проблемами, а також підлітки з різними видами девіантної поведінки. Усі ці групи залишаються без уваги, денні школи намагаються позбавлятися від таких учнів, адже вони нібито знижують рейтинг закладу або створюють йому погану репутацію. Саме вечірні школи і працюють з такими учнями, намагаючись створити толерантне середовище не лише там, де вона і так є, але і там, де її ніколи не було.

P.S. У новому законі "Про освіту" існування вечірніх шкіл не передбачене. Тому і заклад освіти змінив і підходи до навчання і назву.